Історія справи
Постанова ВГСУ від 25.02.2015 року у справі №922/2459/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2015 року Справа № 922/2459/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "МегаБанк", м. Харківна ухвалу від 29.09.2014 господарського суду Харківської області та постанову від 26.11.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 922/2459/14 господарського суду Харківської області про банкрутство повного товариства "Євтушенко і Ко", м. ХарківліквідаторБєляєва О.В., м. Харківза участю1.публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ 2.товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", м. Київв судовому засіданні взяли участь представники:
ПАТ "МегаБанк" ПАТ "Укрсоцбанк"Шашраєв М.Є., довір.; Боровський М.Є., довір.ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2014 порушено провадження у справі про банкрутство повного товариства "Євтушенко і Ко" (далі - ПТ "Євтушенко і Ко", боржник) в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Харківської області від 08.07.2014 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Бєляєву О.В., зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії та інше.
13.08.2014 до господарського суду Харківської області надійшло клопотання ліквідатора Бєляєвої О.В. про включення до складу ліквідаційної маси боржника майнових активів його засновників відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки вони несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника всім своїм майном.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2014 (суддя Швидкін А.О.) задоволено клопотання ліквідатора, включено до складу ліквідаційної маси банкрута майнові активи його засновників згідно переліку, зазначеного в резолютивній частині ухвали, а також скасовані всі обтяження зазначеного майна. Суд першої інстанції зазначив, що оскільки учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, то все належне їм майно підлягає включенню до ліквідаційної маси з метою задоволення грошових вимог кредиторів у межах справи про банкрутство. Внаслідок цього на майно засновників розповсюджуються наслідки відкриття ліквідаційної процедури у вигляді звільнення майна від будь-яких обтяжень.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 (судді: Здоровко Л.М. - головуючий, Плахов О.В., Шутенко І.А.) вказану ухвалу залишено без змін із тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "МегаБанк" (далі - ПАТ "МегаБанк", скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати. Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 589 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 7, 33 Закону України "Про іпотеку". Скаржник зазначає, що є іпотекодержателем майна одного із засновників боржника - ФОП ОСОБА_1, включеного до складу ліквідаційної маси у справі про банкрутство. Проте скаржника не було залучено до участі у справі як особу, права та інтереси якої зачіпаються внаслідок винесення спірних рішень. При цьому скаржник посилається на встановлене чинним законодавством пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок майна, належного ОСОБА_1
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 ЦК України якщо вартість майна при ліквідації юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.
Також імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство прямо зазначено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
При цьому незалежно від процедури банкрутства боржника (загальна, спеціальна, спрощена) при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
Також, відповідно до приписів абз. 3 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд у будь-якому випадку має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.
Частиною 1 ст. 132 ЦК України передбачено, що повне товариство ліквідовується на підставах, встановлених статтею 110 цього Кодексу, а також у разі, якщо в товаристві залишається один учасник.
Статтею 124 ЦК України встановлено, що у разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до ст. 74 Закону України "Про господарські товариства" якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства.
Отже, чинним законодавством визначено особливий порядок погашення зобов'язань такого суб'єкта господарювання, як повне товариство. Так, з огляду на положення ст. 124 ЦК України та ст. 74 Закону України "Про господарські товариства" у процедурі добровільної ліквідації такого боржника погашення вимог кредиторів відбувається за рахунок майна боржника, а у разі його недостатності - за рахунок усього майна його засновників, як солідарних боржників.
Як вбачається, в межах процедури добровільної ліквідації ліквідаційною комісією боржника було виявлено та визнано заборгованість перед єдиним кредитором - ТОВ "КСН "Тріанон" в сумі 439 500 грн. за договором від 26.02.2014 № 0214/26-1-БВ-1 купівлі-продажу цінних паперів - пакету акцій в кількості 14 650 шт. номінальною вартістю 1 грн.
При цьому в проміжному ліквідаційному балансі єдиним активом боржника визначено саме придбані ним у ТОВ "КСН "Тріанон" акції. Проте в ліквідаційній процедурі, яка була розпочата 04.03.2014, тобто через шість днів після придбання боржником акцій, зазначені цінні папери були оцінені незалежним експертом лише на суму 14 650 грн., тобто за їх номінальною вартістю (а.с. 51, том 1). Отже, боржником напередодні прийняття рішення про власну ліквідацію були придбані цінні папери за ціною, яка у тридцять разів перевищує їх реальну вартість. При цьому відповідно до засновницького договору боржника його складений капітал складає усього 600 грн. (а.с. 16-25, том 1).
Більше того, в процедурі добровільної ліквідації єдиним активом боржника виявились саме вищезазначені цінні папери, які відображені боржником у якості активу в сумі 14 650 грн., а в якості пасиву в сумі 439 500 грн.
У той же час додані до заяви про порушення справи про банкрутство документи не містять жодних доказів вжиття ліквідатором заходів з метою погашення вимог єдиного кредитора боржника в сумі 439 500 грн. за рахунок майнових активів його засновників, як це прямо передбачено ст. 74 Закону України "Про господарські товариства" (у т.ч. у примусовому порядку).
Отже, у даному випадку ліквідаційною комісією боржника не дотримано спеціального порядку добровільної ліквідації боржника - повного товариства, що виключає можливість ініціювання провадження у справі про банкрутство такого боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, у тому числі у зв'язку з відсутність факту неоплатності такого боржника.
Більше того, умисна бездіяльність ліквідатора під час проведення ліквідаційної процедури та свідоме ігнорування імперативних приписів чинного законодавства щодо порядку погашення вимог кредиторів повного товариства може свідчити про намагання засновників боржника ухилитися від виконання власних грошових зобов'язань за допомогою пільг процедури банкрутства, у т.ч. особливостей правового режиму майна, включеного до ліквідаційної маси у процедурі банкрутства.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне порушення справи про банкрутство боржника - повного товариства "Євтушенко і Ко" за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону про банкрутство.
За таких обставин оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у справі - припиненню, як безпідставно порушене, відповідно до пп. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Стосовно процесуального права ПАТ "МегаБанк" на оскарження судових рішень у справі, то відповідно до іпотечного договору від 25.04.2008 №132П/2008-з скаржник є іпотекодержателем майна, включеного до складу ліквідаційної маси боржника. У зв'язку з чим спірні рішення безпосередньо стосуються його прав та інтересів як особи, яка має пріоритетне право на задоволення своїх кредиторських вимог за рахунок цього майна.
При цьому колегія суддів зазначає, що у зв'язку із припиненням провадження у справі про банкрутство втрачають юридичну силу всі без винятку процесуальні документи, прийняті у даній справі.
Також у зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідного запису про постановлення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи - повного товариства "Євтушенко і Ко" відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 1, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 110, 124, 132 Цивільного кодексу України, ст. 74 Господарського кодексу України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "МегаБанк" задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.09.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 у справі № 922/2459/14 скасувати.
3. Провадження у справі № 922/2459/14 про банкрутство повного товариства "Євтушенко і Ко" припинити.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич